ІРИНА ПЕДЬ

Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/7511/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107264690 52. Відповідно до  ст. 22 ЦК України  у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. 53. Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. 54. Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду ві

Постанова Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №  826/1546/18 "Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції". Постанова Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №  420/3226/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109259332 Про необґрунтованість податкової вигоди можуть с

 Постанова Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/13607/19 "В межах розгляду вказаної справи суди зазначили, що позивачем в бухгалтерському обліку одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу, що відповідає принципу відповідності доходів та витрат, таким чином, фінансовий результатам дорівнює нулю. КП «Жилкомсервіс» є балансоутримувачем об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, і такі об`єкти були передані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання, тобто, КП «Жилкомсервіс» не є власником переданих об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків. Відповідно до п.2 ст.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 року №561, отримані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання об`єкти, належать до основних засобів, що не заперечувалося сторонами. Отже, основні засоби, отримані у господарське відання та зараховані

Постанова Верховного Суду від 25.11.2022 у справі № 813/856/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107518110 Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Такий висновок відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, але не виключно, у постановах від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №2а-1484/12/1370, від 23.05.2018 у справі № 2а-102/09/0770, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі №826/25442/15, від 11.09.2018 у справі №810/2677/17, від 04.02.2020 у справі №826/3729/15. Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 440/2342/20 https://r

Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/12663/18 "Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції зазначив, що підставою для відображення в бухгалтерському обліку відшкодування вартості контейнерів, присудженого за рішенням суду, є фактичне зарахування на рахунки позивача відповідних сум. Проте Суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку визначено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (далі - Інструкція №291). Інструкцією №291 передбачено, що узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ведеться на раху

Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 826/1878/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106963096 "Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За правилами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не віднесено до об'єктів оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (підпункт «є»); будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (підпункт «ж»). Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне п

Постанова Верховного Суду від 07.11.2022 у справі № 320/5251/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107152159 Пунктом 188.1 статті 188 ПК встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлени

Постанова Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №  460/2746/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107105418 28.  Пунктом 12 П(С)БО № 16 «Витрати» визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту). 29.  Для цілей обліку відходи виробництва поділяють на зворотні та безповоротні. 30.  Згідно з пунктом 2.13 Методичних рекомендацій № 2 зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в ході виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивост

Доцільність заокруглення показника об'єму циліндрів двигуна Постанова Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №  2040/6275/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107105508 "Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди виходили з того, що відповідно до розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році - автомобіль марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ, модель S 500L 4МАТ1С, з бензиновим двигуном, може бути об`єктом оподаткування виключно у випадку, якщо об`єм циліндрів двигуна дорівнює 4700 куб. см. В той же час, об`єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачу становить 4663 куб. см, тобто має менший об`єм ніж встановлений 4700 куб. см. Як вважали суди, у відповідача були відсутні підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої

Постанова Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 620/2092/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988458 Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. У свою чергу економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (абзац дев`ятий цієї ж статті). У Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 (текст Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та Тлумачення, виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 01.01.2012) визначено, що ресурс, що відповідає нематеріальному активу, визнається у звітності тільки, якщо: існує висока ймовірність отримання підприємством очікуваних майбутніх економічних вигід ві

Слабке місце багатьох судових рішень - немотивоване відхилення висновків експертів. Верховний Суд у Постанові від 31.10.2022 у справі № 640/10102/19 наголосив на неприпустимості їх безпідставного відхилення: " Позивачка в касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова не містить конкретного посилання на те, в якій частині висновок експерта суперечить іншим доказам, та в чому полягають сумніви суду в його правильності та достовірності. При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив, що саме мав підтвердити експерт та які неточності мали місце у висновку і могли бути усунуті шляхом надання усних пояснень в судовому засіданні. Верховний Суд вважає, що відхилення судом апеляційної інстанції висновку експерта - доказу, який ґрунтується на спеціальних знаннях, необхідних для правильного розгляду справи, без належного мотивування причин цього, обмежившись лише посиланням на його суперечність іншим обставинам справ, не відповідає правилам оцінки доказів за 

Постанова Верховного Суду від 09.03.2019 у справі № 905/600/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109620047 ... інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобовязання. Постанова Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №  902/317/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109620047 8.12 . Так, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі  №905/21/19  (на яку посилається скаржник), де предметом спору було стягнення коштів, Верховний Суд   вказав, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону,  підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена на