Перейти до основного вмісту

ВС: нарахування доходів у розмірі визнаних судом збитків

Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/12663/18

"Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції зазначив, що підставою для відображення в бухгалтерському обліку відшкодування вартості контейнерів, присудженого за рішенням суду, є фактичне зарахування на рахунки позивача відповідних сум. Проте Суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку визначено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (далі - Інструкція №291).

Інструкцією №291 передбачено, що узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ведеться на рахунку 71 «Інший операційний дохід».

Рахунок 71 «Інший операційний дохід» має субрахунок 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки», на якому узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

На субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред`явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред`явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

Відповідно до абзацу сьомого статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти  доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання  цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження  або  сплати грошових коштів.

З аналізу викладених норм випливає, що відшкодування збитків відображають на рахунку обліку доходів з одночасним визнанням дебіторської заборгованості. З цією метою на дату визнання заборгованості боржником або на дату набрання законної сили рішенням суду (якщо підставою для стягнення збитків є судове рішення) у бухгалтерському обліку вчиняються записи за дебетом рахунку 374 «Розрахунки за претензіями» - кредитом рахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Отож доводи позивача, які підтримав суд першої інстанції, про те, що суми з відшкодування вартості контейнерів у розмірі 727,4 тис грн, присуджені рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 у справі №910/21550/16, не підлягали відображенню в бухгалтерському обліку є помилковими і ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права".

Популярні дописи з цього блогу

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо...

ВС: Відшкодування витрат на проведення експертизи

  Постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 559/182/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106637627 Беручи до уваги те,  що судом першої інстанції ОСОБА_1  звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому витрати на проведення судових експертиз  в розмірі 8457,20 грн.  не підлягають стягненню з  обвинуваченого,  а покладаються на державу.   Постанова Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 910/9079/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123928416 "...згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахункі...

Судові експерти у європейському судочинстві

Європейська комісія з ефективності правосуддя (European Commission for the Efficiency of Justice – CEPEJ) у 2014 році випустила «Звіт про європейські судові системи: ефективність та якість правосуддя». Розділ 15 "Судові експерти" ("Judicial experts") звіту присвячено порівняльному аналізу підходів до експертного забезпечення правосуддя у країнах – членах Ради Європи.  Хоча за результатами аналізу була встановлена відсутність певного сформованого консенсусу чи єдиного європейського стандарту щодо процесуального статусу судового експерта, за результатами дослідження CEPEJ змогла виокремити три типи судових експертів, присутніх у європейських системах правосуддя: технічні експерти ( technical experts), що залучаються суддями у разі необхідності застосування наукових та технічних знань для вирішення питань щодо встановлення фактичних обставин справи (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, призначені судом); можливість їх залучення передбачена ...

ВС: проведення досліджень & створення об'єктів інтелектуальної власності

Постанова Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 620/2092/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988458 Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. У свою чергу економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (абзац дев`ятий цієї ж статті). У Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 (текст Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та Тлумачення, виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 01.01.2012) визначено, що ресурс, що відповідає нематеріальному активу, визнається у звітності тільки, якщо: існує висока ймовірність отримання підприємством очікуваних майбутніх економічних...

ВС: Відхилення експертизи судом має бути мотивованим

Слабке місце багатьох судових рішень - немотивоване відхилення висновків експертів. Верховний Суд у Постанові від 31.10.2022 у справі № 640/10102/19 наголосив на неприпустимості їх безпідставного відхилення: " Позивачка в касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова не містить конкретного посилання на те, в якій частині висновок експерта суперечить іншим доказам, та в чому полягають сумніви суду в його правильності та достовірності. При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив, що саме мав підтвердити експерт та які неточності мали місце у висновку і могли бути усунуті шляхом надання усних пояснень в судовому засіданні. Верховний Суд вважає, що відхилення судом апеляційної інстанції висновку експерта - доказу, який ґрунтується на спеціальних знаннях, необхідних для правильного розгляду справи, без належного мотивування причин цього, обмежившись лише посиланням на його суперечність іншим обставинам справ, не відповідає правилам оцінки доказів за ...