Перейти до основного вмісту

ВС: амортизація основних засобів, отриманих у господарське відання

 Постанова Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/13607/19

"В межах розгляду вказаної справи суди зазначили, що позивачем в бухгалтерському обліку одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу, що відповідає принципу відповідності доходів та витрат, таким чином, фінансовий результатам дорівнює нулю.

КП «Жилкомсервіс» є балансоутримувачем об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, і такі об`єкти були передані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання, тобто, КП «Жилкомсервіс» не є власником переданих об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків.

Відповідно до п.2 ст.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 року №561, отримані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання об`єкти, належать до основних засобів, що не заперечувалося сторонами.

Отже, основні засоби, отримані у господарське відання та зараховані на баланс комунального підприємства, підлягають амортизації за правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп.14.1.3 п.14.1 ст.14 ПК України, амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Для підприємств, які складають фінансову звітність за П(С)БО, методи нарахування амортизації необоротних матеріальних активів встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92 (надалі - П(С)БО 7), що, зокрема, не суперечить ПК України.

Отже, позивач, який є житлово-комунальним підприємством, здійснює нарахування амортизації та облік основних засобів згідно із П(С)БО 7.

П(С)БО 7 передбачає особливості нарахування амортизації для певних об`єктів, що обліковуються на балансах житлово-комунальних організацій, до яких безпосередньо і відноситься КП «Жилкомсервіс».

Так, згідно із п.30 П(С)БО 7 одночасно на суму нарахованої амортизації об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу (капіталу у дооцінках, у разі проведення переоцінки зазначених об`єктів), а при його недостатності - статутного капіталу.

Тобто, позивачем в бухгалтерському обліку одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу, що відповідає принципу відповідності доходів та витрат. Таким чином, фінансовий результат цієї операції дорівнюватиме нулю. Сума нарахованої амортизації не включається до собівартості послуг КП «Жилкомсервіс», а включається до інших витрат, оскільки доходи при нарахуванні амортизації за безоплатно отриманими основними засобами відображаються на рахунку 74.

Застосування вказаних особливостей нарахування амортизації в бухгалтерському обліку житлово-комунальних підприємств призводить до того, що сума зносу об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків не включається до собівартості послуг КП «Жилкомсервіс».

Судом встановлено, що на підставі п.30 П(С)БО 7 позивачем збільшено суму витрат підприємства на суму нарахованої амортизації (як це має робити будь-який суб`єкт господарювання) та одночасно збільшено суму доходів на суму нарахованої амортизації (тобто, на цю ж саму суму), але вже як житлово-комунальним підприємством, тобто вже як спеціальним суб`єктом, який зобов`язаний вести бухгалтерський облік саме таким особливим чином.

Так, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, вказана сума 6  117  413  523 грн не приймала участь у визначені об`єкту оподаткування податку на прибуток, фактично позивачем ведеться окремий облік приміщень (об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків) , які передані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання, при цьому не є власність КП «Жилкомсервіс».

Таким чином, сума нарахованої амортизації об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків двічі прийняла участь у формуванні фінансового результату до оподаткування, який переноситься до декларації з податку на прибуток для визначення об`єкту оподаткування, у рядку 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, та у рядку 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток, або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У рядку 1.1.1 додатку РІ до Декларації з податку на прибуток задекларовано всю суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (п.138.1 ст.138 ПК України), крім суми нарахованої амортизації об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків.

Відповідно до п.44.2 ст.42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів у бухгалтерському обліку відображається у рядку 1.1.1 додатку РІ до Декларації.

У рядку 1.2.1 додатку РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 розділу III Кодексу.

Передані позивачу у господарське відання основні засоби (об`єкти зовнішнього благоустрою та житлові будинки) обліковуються, як безоплатно одержані і включені в додатковий капітал (а не в статутний), а тому одночасно з нарахуванням амортизації необхідно визначати і дохід на цю суму, який поглинається за рахунок зменшення додаткового капіталу, що зумовлено відповідністю доходів та витрат. За таких обставин математичний результат відповідної операції із нарахування амортизації має нульовий показник.

З урахуванням висновків суду щодо здійснення розрахунку амортизації за пп.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПК України відповідно до П(С)БО, викладених в рішеннях у справі №520/5696/19, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно сформовано показники додатку РІ до рядку 03 податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2016-2018 роки, що були предметом перевірки.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року у справі №520/5696/19 отримав від ДПС України нову податкову консультацію від 02.03.2020 року №870/6/99-00-07-02-02-06/ІПК.

Зміст вказаної податкової консультації частково відтворює зміст рішення суду від 09.09.2019 року у справі №520/5696/19, містить вказівку на особливості нарахування амортизації для певних об`єктів, що обліковуються на балансах житлово-комунальних організацій, до яких безпосередньо і відноситься позивач, та містить висновок, що суми нарахованої амортизації об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, в тому числі на вартість основних засобів з урахуванням їх дооцінки, повністю скомпенсованої доходами (вплив такої амортизації на формування фінансового результату дорівнює нулю), відображаються таким КП у податковій декларації з податку на прибуток підприємства та додатку РІ до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства у встановленому порядку.

Відповідно до п.п 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України діє презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи встановлені обставини та виходячи з того, що підхід до методики формування різниць в податковому обліку з податку на прибуток житлово-комунального підприємства, застосований відповідачем, призводить до протиріччя між поняттям амортизація, визначеним у п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 ПК України, та нормами п.138.1 та п.138.2 ст.138 ПК України через фактичне подвійне віднесення сум амортизації до складу доходів позивача, суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували при розгляді цієї справи приписи п.п4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України щодо конфлікту інтересів, який має вирішуватися на користь платника податків.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що особливості нарахування амортизації, які застосовуються позивачем відповідно до п.30 П(С)БО 7 Основні засоби, правомірність якого підтверджена судовим рішенням від 09.09.2019 року у справі №520/5696/19 та відповідає змісту індивідуальної податкової консультації ДПС України від 02.03.2020 року №870/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, доводить правомірність застосованого позивачем підходу до формування показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2016-2018 роки в частині відображення податкових різниць відповідно до пп.138.1 - 138.3 ст.138 ПК України".

Популярні дописи з цього блогу

Обгрунтування розміру упущеної вигоди: критерії, визначені Верховним Судом

Традиційне джерело невизначеності при доведенні розміру упущеної вигоди Судові експертизи з визначення розміру упущеної вигоди відносяться до категорії найменш врегульованих як нормативно, так і методологічно. Як наслідок, відмови суддів від визнання належними доказами висновків експертів щодо розміру упущеної вигоди трапляються частіше, ніж їх прийняття та оцінка у сукупності з іншими доказами. Як правило, позиція судів щодо вимог до обрахунку позивачами та експертами упущеної вигоди традиційно обмежується наступним (приклад з Постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № № 918/1131/20): " Упущена вигода (неодержаний дохід) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей) , якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть ...  базув

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо

Міноритарний акціонер - переміг! Разом із нашою експертизою 😎

Експертизи з визначення ринкової вартості акцій, які були викуплені у міноритарних акціонерів за ціною нижче ринкової, надзвичайно не подобаються впливовим мажоритарним власникам акцій. Намагаючись спростувати висновки виконаних на замовлення міноритарних акціонерів експертиз, мажоритарії вдаються до будь-яких інструментів: саботують проведення призначених судом експертиз, ініціюють дисциплінарні стягнення щодо експертів, приховують необхідні для повного і всебічного розгляду справи документи, докладають зусиль для затягування строків розгляду справи. Усі зазначені інструменти були використані відповідачем ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" у спорі з міноритарним акціонером з метою приховування дійсної ринкової вартості акцій товариства та спростування висновків експертизи щодо встановлення ринкової вартості акцій, виконаної експертами ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ". У липні 2017 року міноритарний акціонер ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія&qu

ВС: доказування фіктивності операцій

Постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 826/15649/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/117022754 Слід також звернути увагу і на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, якою відступлено від висновку Верховного Суду України щодо поширення на податкові правовідносини норму статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та визнано необґрунтованим висновок Верховного суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у з

ТОВ "ВІВА ДЕКОР" довело відсутність податкових порушень при оподаткуванні контрольованих операцій

Наші вітання ТОВ "Віва Декор", одному з провідних українських виробників шпалер, яке відстояло у суді правильність визначення податкових зобов'язань у контрольованих операціях ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/114561631 ) 👍. Пишаємось, що наша судова експертиза стала одним з вагомих доказів на обгрунтування правової позиції платника податків. Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у  Постанові від 18.10.2023 у справі №  300/913/20 зазначив: " колегія суддів враховує, що у справі наявний висновок експерта Педь І.В. від 17.07.2020 року №1041/44101, відповідно до якого документально не підтверджується висновок Акта перевірки про відсутність підстав для визнання діяльності ТОВ «Віва Декор» сезонною та, як наслідок, про безпідставність використання для розрахунку показника чистої рентабельності ТОВ «Віва Декор» за 2013 і 2015 роки даних  потенційно зіставних компаній за 12 місяців, і який взятий до уваги судом першої інстанції. На спростування висновку експерт