ІРИНА ПЕДЬ

Постанова Верховного Суду від 09.03.2019 у справі № 905/600/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109620047 ... інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобовязання. Постанова Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №  902/317/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109620047 8.12 . Так, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі  №905/21/19  (на яку посилається скаржник), де предметом спору було стягнення коштів, Верховний Суд   вказав, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону,  підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена на

Верховним Судом у Постанові від 17.11.2021, винесеній у справі №  910/22113/17,  ретельно проаналізовано низку спірних моментів визначення розміру заборгованості позичальника за простроченим кредитом . Ключові висновки Верховного Суду щодо порядку визначення розміру заборгованості за простроченим кредитом За період до прострочення боржника за кредитом підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит). За період після прострочення боржника за кредитом проценти від суми позики (кредиту), встановлені відповідно до умов договору  як плата за надану позику (кредит),  не нараховуються і не стягуються. За період після прострочення боржника за кредитом підлягають стягненню "інфляційні" та річні проценти у розмірі 3 % відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відпові