Перейти до основного вмісту

ВС: проведення досліджень & створення об'єктів інтелектуальної власності

Постанова Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 620/2092/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988458

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У свою чергу економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (абзац дев`ятий цієї ж статті).

У Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 (текст Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та Тлумачення, виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 01.01.2012) визначено, що ресурс, що відповідає нематеріальному активу, визнається у звітності тільки, якщо: існує висока ймовірність отримання підприємством очікуваних майбутніх економічних вигід від активу; вартість активу можна достовірно оцінити.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові в цій частині, дійшов до висновку, що відображені Товариством на рахунку 941 «Витрати на дослідження і розробки» відповідають визначенню нематеріального активу, оскільки позивач має намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання, можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу.

Суд апеляційної інстанцій дійшов протилежного висновку, виходячи з того, що ТОВ «ТММ- Енергобуд Менеджмент» було утворене у 2016 році, дослідження проводилися ним уперше з метою отримання нових наукових і технічних знань, а також розуміння перспектив їх упровадження в майбутньому. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до Технічних висновків позивачем здійснювалися саме дослідження, а не розробки, які б могли бути ідентифіковані як нематеріальний актив, який відповідно до чинного законодавства може бути об`єктом цивільних прав. Апеляційний суд виснував, що відповідач не надав докази, що проведені дослідження створили знання для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання, що відповідали б критеріям, які П(С)БО 8 визначає для розробок як нематеріального активу.

Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав відображення у фінансовому обліку Товариства витрат у сумі 37 764 444,34 грн у складі витрат на операційну діяльність як витрат на дослідження не відповідають обставинам у справі. Як вже зазначено, Товариство засвідчило отримання певних розробок в результаті проведеного дослідження - комплексного аналізу всіх ланок виробничого процесу, дослідження можливостей обладнання, вибору оптимальних режимів його роботи для здійснення різних операцій, нормування всіх стадій технологічного процесу.

Водночас, суд першої інстанції помилково вважав, що отримані Товариством в результаті проведеного дослідження розробки мають ознаки нематеріального активу. По-перше, як вже зазначено, ці розробки повинні відповідати ознакам активу, тобто бути певним ресурсом, який знаходиться під контролем Товариства. Іншими словами Товариство має можливість здійснювати щодо такого ресурсу, зокрема управління, розпорядження. Отримані позивачем розробки стосуються ефективності використання виробничого обладнання, організації виробничого процесу та вдосконалення технологій при здійсненні виробничих операцій. Безумовно, ці розробки є результатом інтелектуальної діяльності. Однак, не кожна інтелектуальна діяльність має результатом створення об`єкта інтелектуальної власності. Розробки не мають ознак об`єкта права інтелектуальної власності в розрізі груп, за якими відповідно до пункту 5 П(С)БО 8 ведеться бухгалтерський облік нематеріальних активів. Вони не відповідають, зокрема ознакам об`єкта промислової власності, у тому числі ноу-хау, оскільки не мають тієї виняткової цінності, новизни, яка характерна для об`єкта інтелектуальної власності. Метою отримання розробок було налагоджування виробничого процесу для подолання наслідків банкрутства, отримання прибутку від господарської діяльності, а не певних економічних вигод в майбутньому, тобто вигод, які можна очікувати (прогнозувати) та достовірно визначити (розрахувати).

У зв`язку з цим є помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Отримання позивачем прибутку внаслідок проведеного дослідження і впровадження отриманих за його результатами технічних розробок відповідає цілі господарської діяльності. Визначення витрат на отримання розробок у певній сумі (37 764 444,34 грн) не є достатнім для їх кваліфікації як нематеріального активу з огляду на відсутність ознак ресурсу, яким повинен відповідати нематеріальний актив згідно з пунктами 6, 7 П(С)БО 8.

Беручи до уваги викладене, висновок суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно відніс до витрат 37 764 444,34 грн, є правильним, хоча й зроблений з інших підстав.

Популярні дописи з цього блогу

ВС: Відшкодування витрат на проведення експертизи

  Постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 559/182/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106637627 Беручи до уваги те,  що судом першої інстанції ОСОБА_1  звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому витрати на проведення судових експертиз  в розмірі 8457,20 грн.  не підлягають стягненню з  обвинуваченого,  а покладаються на державу.   Постанова Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 910/9079/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123928416 "...згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахункі...

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо...

Судові експерти у європейському судочинстві

Європейська комісія з ефективності правосуддя (European Commission for the Efficiency of Justice – CEPEJ) у 2014 році випустила «Звіт про європейські судові системи: ефективність та якість правосуддя». Розділ 15 "Судові експерти" ("Judicial experts") звіту присвячено порівняльному аналізу підходів до експертного забезпечення правосуддя у країнах – членах Ради Європи.  Хоча за результатами аналізу була встановлена відсутність певного сформованого консенсусу чи єдиного європейського стандарту щодо процесуального статусу судового експерта, за результатами дослідження CEPEJ змогла виокремити три типи судових експертів, присутніх у європейських системах правосуддя: технічні експерти ( technical experts), що залучаються суддями у разі необхідності застосування наукових та технічних знань для вирішення питань щодо встановлення фактичних обставин справи (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, призначені судом); можливість їх залучення передбачена ...

Команда ARZINGER забезпечила клієнту повернення ПДВ на 53 млн. Пишаємося експертною причетністю до перемоги 😎

Щиро вітаємо команду Arzinger з остаточною перемогою у відстоюванні інтересів ТОВ «СІТРАС УКРАЇНА» в процесі судового оскарження податкового повідомлення-рішення, яким Клієнту було відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на понад 53 млн грн. Завдяки розробленій та ефективно реалізованій стратегії захисту суди всіх трьох інстанцій підтримали доводи адвокатів Arzinger щодо відсутності в діях Клієнта порушень податкового законодавства. Додатково, адвокати Arzinger забезпечили фактичне отримання Клієнтом усієї суми бюджетного відшкодування ПДВ. На підтримку розробленої стратегії захисту адвокатами Arzinger було надано до суду висновок експертів ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ". У Постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 640/11775/20, при оцінці доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій, серед іншого, наголошено: " Необхідно зазначити, що суди попередніх інстанцій досліджували також висновок експерта №1041/44301, ск...

ВС: Відхилення експертизи судом має бути мотивованим

Слабке місце багатьох судових рішень - немотивоване відхилення висновків експертів. Верховний Суд у Постанові від 31.10.2022 у справі № 640/10102/19 наголосив на неприпустимості їх безпідставного відхилення: " Позивачка в касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова не містить конкретного посилання на те, в якій частині висновок експерта суперечить іншим доказам, та в чому полягають сумніви суду в його правильності та достовірності. При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив, що саме мав підтвердити експерт та які неточності мали місце у висновку і могли бути усунуті шляхом надання усних пояснень в судовому засіданні. Верховний Суд вважає, що відхилення судом апеляційної інстанції висновку експерта - доказу, який ґрунтується на спеціальних знаннях, необхідних для правильного розгляду справи, без належного мотивування причин цього, обмежившись лише посиланням на його суперечність іншим обставинам справ, не відповідає правилам оцінки доказів за ...