Перейти до основного вмісту

ВС: проведення досліджень & створення об'єктів інтелектуальної власності

Постанова Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 620/2092/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988458

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У свою чергу економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (абзац дев`ятий цієї ж статті).

У Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 (текст Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та Тлумачення, виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 01.01.2012) визначено, що ресурс, що відповідає нематеріальному активу, визнається у звітності тільки, якщо: існує висока ймовірність отримання підприємством очікуваних майбутніх економічних вигід від активу; вартість активу можна достовірно оцінити.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові в цій частині, дійшов до висновку, що відображені Товариством на рахунку 941 «Витрати на дослідження і розробки» відповідають визначенню нематеріального активу, оскільки позивач має намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання, можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу.

Суд апеляційної інстанцій дійшов протилежного висновку, виходячи з того, що ТОВ «ТММ- Енергобуд Менеджмент» було утворене у 2016 році, дослідження проводилися ним уперше з метою отримання нових наукових і технічних знань, а також розуміння перспектив їх упровадження в майбутньому. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до Технічних висновків позивачем здійснювалися саме дослідження, а не розробки, які б могли бути ідентифіковані як нематеріальний актив, який відповідно до чинного законодавства може бути об`єктом цивільних прав. Апеляційний суд виснував, що відповідач не надав докази, що проведені дослідження створили знання для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання, що відповідали б критеріям, які П(С)БО 8 визначає для розробок як нематеріального активу.

Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав відображення у фінансовому обліку Товариства витрат у сумі 37 764 444,34 грн у складі витрат на операційну діяльність як витрат на дослідження не відповідають обставинам у справі. Як вже зазначено, Товариство засвідчило отримання певних розробок в результаті проведеного дослідження - комплексного аналізу всіх ланок виробничого процесу, дослідження можливостей обладнання, вибору оптимальних режимів його роботи для здійснення різних операцій, нормування всіх стадій технологічного процесу.

Водночас, суд першої інстанції помилково вважав, що отримані Товариством в результаті проведеного дослідження розробки мають ознаки нематеріального активу. По-перше, як вже зазначено, ці розробки повинні відповідати ознакам активу, тобто бути певним ресурсом, який знаходиться під контролем Товариства. Іншими словами Товариство має можливість здійснювати щодо такого ресурсу, зокрема управління, розпорядження. Отримані позивачем розробки стосуються ефективності використання виробничого обладнання, організації виробничого процесу та вдосконалення технологій при здійсненні виробничих операцій. Безумовно, ці розробки є результатом інтелектуальної діяльності. Однак, не кожна інтелектуальна діяльність має результатом створення об`єкта інтелектуальної власності. Розробки не мають ознак об`єкта права інтелектуальної власності в розрізі груп, за якими відповідно до пункту 5 П(С)БО 8 ведеться бухгалтерський облік нематеріальних активів. Вони не відповідають, зокрема ознакам об`єкта промислової власності, у тому числі ноу-хау, оскільки не мають тієї виняткової цінності, новизни, яка характерна для об`єкта інтелектуальної власності. Метою отримання розробок було налагоджування виробничого процесу для подолання наслідків банкрутства, отримання прибутку від господарської діяльності, а не певних економічних вигод в майбутньому, тобто вигод, які можна очікувати (прогнозувати) та достовірно визначити (розрахувати).

У зв`язку з цим є помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Отримання позивачем прибутку внаслідок проведеного дослідження і впровадження отриманих за його результатами технічних розробок відповідає цілі господарської діяльності. Визначення витрат на отримання розробок у певній сумі (37 764 444,34 грн) не є достатнім для їх кваліфікації як нематеріального активу з огляду на відсутність ознак ресурсу, яким повинен відповідати нематеріальний актив згідно з пунктами 6, 7 П(С)БО 8.

Беручи до уваги викладене, висновок суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно відніс до витрат 37 764 444,34 грн, є правильним, хоча й зроблений з інших підстав.

Популярні дописи з цього блогу

ВС: транспортний податок

Доцільність заокруглення показника об'єму циліндрів двигуна Постанова Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №  2040/6275/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107105508 "Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди виходили з того, що відповідно до розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році - автомобіль марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ, модель S 500L 4МАТ1С, з бензиновим двигуном, може бути об`єктом оподаткування виключно у випадку, якщо об`єм циліндрів двигуна дорівнює 4700 куб. см. В той же час, об`єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачу становить 4663 куб. см, тобто має менший об`єм ніж встановлений 4700 куб. см. Як вважали суди, у відповідача були відсутні підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої...

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо...

ВС: нарахування доходів у розмірі визнаних судом збитків

Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/12663/18 "Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції зазначив, що підставою для відображення в бухгалтерському обліку відшкодування вартості контейнерів, присудженого за рішенням суду, є фактичне зарахування на рахунки позивача відповідних сум. Проте Суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку визначено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (далі - Інструкція №291). Інструкцією №291 передбачено, що узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ведеться на раху...

ВС: пільги з податку на нерухоме майно для будівель промисловості

Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 826/1878/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106963096 "Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За правилами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не віднесено до об'єктів оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (підпункт «є»); будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (підпункт «ж»). Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавець ключовим критерієм обрав функ...