Перейти до основного вмісту

ВС: проведення досліджень & створення об'єктів інтелектуальної власності

Постанова Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 620/2092/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988458

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У свою чергу економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (абзац дев`ятий цієї ж статті).

У Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 38 (текст Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та Тлумачення, виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 01.01.2012) визначено, що ресурс, що відповідає нематеріальному активу, визнається у звітності тільки, якщо: існує висока ймовірність отримання підприємством очікуваних майбутніх економічних вигід від активу; вартість активу можна достовірно оцінити.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові в цій частині, дійшов до висновку, що відображені Товариством на рахунку 941 «Витрати на дослідження і розробки» відповідають визначенню нематеріального активу, оскільки позивач має намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання, можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу.

Суд апеляційної інстанцій дійшов протилежного висновку, виходячи з того, що ТОВ «ТММ- Енергобуд Менеджмент» було утворене у 2016 році, дослідження проводилися ним уперше з метою отримання нових наукових і технічних знань, а також розуміння перспектив їх упровадження в майбутньому. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до Технічних висновків позивачем здійснювалися саме дослідження, а не розробки, які б могли бути ідентифіковані як нематеріальний актив, який відповідно до чинного законодавства може бути об`єктом цивільних прав. Апеляційний суд виснував, що відповідач не надав докази, що проведені дослідження створили знання для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання, що відповідали б критеріям, які П(С)БО 8 визначає для розробок як нематеріального активу.

Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав відображення у фінансовому обліку Товариства витрат у сумі 37 764 444,34 грн у складі витрат на операційну діяльність як витрат на дослідження не відповідають обставинам у справі. Як вже зазначено, Товариство засвідчило отримання певних розробок в результаті проведеного дослідження - комплексного аналізу всіх ланок виробничого процесу, дослідження можливостей обладнання, вибору оптимальних режимів його роботи для здійснення різних операцій, нормування всіх стадій технологічного процесу.

Водночас, суд першої інстанції помилково вважав, що отримані Товариством в результаті проведеного дослідження розробки мають ознаки нематеріального активу. По-перше, як вже зазначено, ці розробки повинні відповідати ознакам активу, тобто бути певним ресурсом, який знаходиться під контролем Товариства. Іншими словами Товариство має можливість здійснювати щодо такого ресурсу, зокрема управління, розпорядження. Отримані позивачем розробки стосуються ефективності використання виробничого обладнання, організації виробничого процесу та вдосконалення технологій при здійсненні виробничих операцій. Безумовно, ці розробки є результатом інтелектуальної діяльності. Однак, не кожна інтелектуальна діяльність має результатом створення об`єкта інтелектуальної власності. Розробки не мають ознак об`єкта права інтелектуальної власності в розрізі груп, за якими відповідно до пункту 5 П(С)БО 8 ведеться бухгалтерський облік нематеріальних активів. Вони не відповідають, зокрема ознакам об`єкта промислової власності, у тому числі ноу-хау, оскільки не мають тієї виняткової цінності, новизни, яка характерна для об`єкта інтелектуальної власності. Метою отримання розробок було налагоджування виробничого процесу для подолання наслідків банкрутства, отримання прибутку від господарської діяльності, а не певних економічних вигод в майбутньому, тобто вигод, які можна очікувати (прогнозувати) та достовірно визначити (розрахувати).

У зв`язку з цим є помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Отримання позивачем прибутку внаслідок проведеного дослідження і впровадження отриманих за його результатами технічних розробок відповідає цілі господарської діяльності. Визначення витрат на отримання розробок у певній сумі (37 764 444,34 грн) не є достатнім для їх кваліфікації як нематеріального активу з огляду на відсутність ознак ресурсу, яким повинен відповідати нематеріальний актив згідно з пунктами 6, 7 П(С)БО 8.

Беручи до уваги викладене, висновок суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно відніс до витрат 37 764 444,34 грн, є правильним, хоча й зроблений з інших підстав.

Популярні дописи з цього блогу

Обгрунтування розміру упущеної вигоди: критерії, визначені Верховним Судом

Традиційне джерело невизначеності при доведенні розміру упущеної вигоди Судові експертизи з визначення розміру упущеної вигоди відносяться до категорії найменш врегульованих як нормативно, так і методологічно. Як наслідок, відмови суддів від визнання належними доказами висновків експертів щодо розміру упущеної вигоди трапляються частіше, ніж їх прийняття та оцінка у сукупності з іншими доказами. Як правило, позиція судів щодо вимог до обрахунку позивачами та експертами упущеної вигоди традиційно обмежується наступним (приклад з Постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № № 918/1131/20): " Упущена вигода (неодержаний дохід) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей) , якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть ...  базув

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо

Міноритарний акціонер - переміг! Разом із нашою експертизою 😎

Експертизи з визначення ринкової вартості акцій, які були викуплені у міноритарних акціонерів за ціною нижче ринкової, надзвичайно не подобаються впливовим мажоритарним власникам акцій. Намагаючись спростувати висновки виконаних на замовлення міноритарних акціонерів експертиз, мажоритарії вдаються до будь-яких інструментів: саботують проведення призначених судом експертиз, ініціюють дисциплінарні стягнення щодо експертів, приховують необхідні для повного і всебічного розгляду справи документи, докладають зусиль для затягування строків розгляду справи. Усі зазначені інструменти були використані відповідачем ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" у спорі з міноритарним акціонером з метою приховування дійсної ринкової вартості акцій товариства та спростування висновків експертизи щодо встановлення ринкової вартості акцій, виконаної експертами ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ". У липні 2017 року міноритарний акціонер ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія&qu

ВС: доказування фіктивності операцій

Постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 826/15649/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/117022754 Слід також звернути увагу і на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, якою відступлено від висновку Верховного Суду України щодо поширення на податкові правовідносини норму статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та визнано необґрунтованим висновок Верховного суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у з

ТОВ "ВІВА ДЕКОР" довело відсутність податкових порушень при оподаткуванні контрольованих операцій

Наші вітання ТОВ "Віва Декор", одному з провідних українських виробників шпалер, яке відстояло у суді правильність визначення податкових зобов'язань у контрольованих операціях ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/114561631 ) 👍. Пишаємось, що наша судова експертиза стала одним з вагомих доказів на обгрунтування правової позиції платника податків. Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у  Постанові від 18.10.2023 у справі №  300/913/20 зазначив: " колегія суддів враховує, що у справі наявний висновок експерта Педь І.В. від 17.07.2020 року №1041/44101, відповідно до якого документально не підтверджується висновок Акта перевірки про відсутність підстав для визнання діяльності ТОВ «Віва Декор» сезонною та, як наслідок, про безпідставність використання для розрахунку показника чистої рентабельності ТОВ «Віва Декор» за 2013 і 2015 роки даних  потенційно зіставних компаній за 12 місяців, і який взятий до уваги судом першої інстанції. На спростування висновку експерт