Перейти до основного вмісту

ВС: пільги з податку на нерухоме майно для будівель промисловості

Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 826/1878/18

https://reyestr.court.gov.ua/Review/106963096

"Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За правилами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не віднесено до об'єктів оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (підпункт «є»); будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (підпункт «ж»).

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Обмежувальне тлумачення шляхом введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм «будівлі промисловості», лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, самостійно, специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме: статусу будівлі промисловості - не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема нормою підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків, зменшення податкового навантаження на тих платників податків (фізичних та юридичних осіб), які є власниками певних об`єктів нерухомості, з метою стимулювання їх використовувати ці об`єкти за функціональним призначенням.

Отже, застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17".

Популярні дописи з цього блогу

Обгрунтування розміру упущеної вигоди: критерії, визначені Верховним Судом

Традиційне джерело невизначеності при доведенні розміру упущеної вигоди Судові експертизи з визначення розміру упущеної вигоди відносяться до категорії найменш врегульованих як нормативно, так і методологічно. Як наслідок, відмови суддів від визнання належними доказами висновків експертів щодо розміру упущеної вигоди трапляються частіше, ніж їх прийняття та оцінка у сукупності з іншими доказами. Як правило, позиція судів щодо вимог до обрахунку позивачами та експертами упущеної вигоди традиційно обмежується наступним (приклад з Постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № № 918/1131/20): " Упущена вигода (неодержаний дохід) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей) , якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть ...  базув

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо

Міноритарний акціонер - переміг! Разом із нашою експертизою 😎

Експертизи з визначення ринкової вартості акцій, які були викуплені у міноритарних акціонерів за ціною нижче ринкової, надзвичайно не подобаються впливовим мажоритарним власникам акцій. Намагаючись спростувати висновки виконаних на замовлення міноритарних акціонерів експертиз, мажоритарії вдаються до будь-яких інструментів: саботують проведення призначених судом експертиз, ініціюють дисциплінарні стягнення щодо експертів, приховують необхідні для повного і всебічного розгляду справи документи, докладають зусиль для затягування строків розгляду справи. Усі зазначені інструменти були використані відповідачем ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" у спорі з міноритарним акціонером з метою приховування дійсної ринкової вартості акцій товариства та спростування висновків експертизи щодо встановлення ринкової вартості акцій, виконаної експертами ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ". У липні 2017 року міноритарний акціонер ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія&qu

ВС: доказування фіктивності операцій

Постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 826/15649/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/117022754 Слід також звернути увагу і на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, якою відступлено від висновку Верховного Суду України щодо поширення на податкові правовідносини норму статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та визнано необґрунтованим висновок Верховного суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у з

ТОВ "ВІВА ДЕКОР" довело відсутність податкових порушень при оподаткуванні контрольованих операцій

Наші вітання ТОВ "Віва Декор", одному з провідних українських виробників шпалер, яке відстояло у суді правильність визначення податкових зобов'язань у контрольованих операціях ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/114561631 ) 👍. Пишаємось, що наша судова експертиза стала одним з вагомих доказів на обгрунтування правової позиції платника податків. Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у  Постанові від 18.10.2023 у справі №  300/913/20 зазначив: " колегія суддів враховує, що у справі наявний висновок експерта Педь І.В. від 17.07.2020 року №1041/44101, відповідно до якого документально не підтверджується висновок Акта перевірки про відсутність підстав для визнання діяльності ТОВ «Віва Декор» сезонною та, як наслідок, про безпідставність використання для розрахунку показника чистої рентабельності ТОВ «Віва Декор» за 2013 і 2015 роки даних  потенційно зіставних компаній за 12 місяців, і який взятий до уваги судом першої інстанції. На спростування висновку експерт