ІРИНА ПЕДЬ

Європейським центром захисту прав людини (EHRAC), створеним при Мідлсекському університеті, оприлюднено Керівництво по залученню свідків-експертів (2020). У відкритому доступі наявні тексти: українською мовою ( https://ehrac.org.uk/wp-content/uploads/2021/09/EHRAC-Expert-Witness-Guide-UKR-1.0.pdf ); російською мовою ( https://ehrac.org.uk/wp-content/uploads/2021/09/EHRAC-Expert-Witness-Guide-RUS-1.0.pdf ). Навряд чи основний зміст Керівництва заслуговує ретельного вивчення фаховими експертами.  Однак надзвичайно цікавими є наведені у додатках відомості щодо порядку та результатів розгляду справ, у яких Європейський центр захисту прав людини залучав експертів.

Європейська комісія з ефективності правосуддя (European Commission for the Efficiency of Justice – CEPEJ) у 2014 році випустила «Звіт про європейські судові системи: ефективність та якість правосуддя». Розділ 15 "Судові експерти" ("Judicial experts") звіту присвячено порівняльному аналізу підходів до експертного забезпечення правосуддя у країнах – членах Ради Європи.  Хоча за результатами аналізу була встановлена відсутність певного сформованого консенсусу чи єдиного європейського стандарту щодо процесуального статусу судового експерта, за результатами дослідження CEPEJ змогла виокремити три типи судових експертів, присутніх у європейських системах правосуддя: технічні експерти ( technical experts), що залучаються суддями у разі необхідності застосування наукових та технічних знань для вирішення питань щодо встановлення фактичних обставин справи (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, призначені судом); можливість їх залучення передбачена