ІРИНА ПЕДЬ

Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/7511/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107264690 52. Відповідно до  ст. 22 ЦК України  у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. 53. Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. 54. Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду ві

Постанова Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №  826/1546/18 "Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції". Постанова Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №  420/3226/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109259332 Про необґрунтованість податкової вигоди можуть с

 Постанова Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/13607/19 "В межах розгляду вказаної справи суди зазначили, що позивачем в бухгалтерському обліку одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу, що відповідає принципу відповідності доходів та витрат, таким чином, фінансовий результатам дорівнює нулю. КП «Жилкомсервіс» є балансоутримувачем об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, і такі об`єкти були передані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання, тобто, КП «Жилкомсервіс» не є власником переданих об`єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків. Відповідно до п.2 ст.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 року №561, отримані КП «Жилкомсервіс» у господарське відання об`єкти, належать до основних засобів, що не заперечувалося сторонами. Отже, основні засоби, отримані у господарське відання та зараховані

Постанова Верховного Суду від 25.11.2022 у справі № 813/856/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107518110 Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Такий висновок відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, але не виключно, у постановах від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №2а-1484/12/1370, від 23.05.2018 у справі № 2а-102/09/0770, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі №826/25442/15, від 11.09.2018 у справі №810/2677/17, від 04.02.2020 у справі №826/3729/15. Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 440/2342/20 https://r

Постанова Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/12663/18 "Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції зазначив, що підставою для відображення в бухгалтерському обліку відшкодування вартості контейнерів, присудженого за рішенням суду, є фактичне зарахування на рахунки позивача відповідних сум. Проте Суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку визначено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (далі - Інструкція №291). Інструкцією №291 передбачено, що узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ведеться на раху

Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 826/1878/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106963096 "Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За правилами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не віднесено до об'єктів оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (підпункт «є»); будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (підпункт «ж»). Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне п

Постанова Верховного Суду від 07.11.2022 у справі № 320/5251/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107152159 Пунктом 188.1 статті 188 ПК встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлени