ІРИНА ПЕДЬ

  Постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 559/182/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106637627 Беручи до уваги те,  що судом першої інстанції ОСОБА_1  звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому витрати на проведення судових експертиз  в розмірі 8457,20 грн.  не підлягають стягненню з  обвинуваченого,  а покладаються на державу.   Постанова Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 910/9079/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123928416 "...згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахункі...

 Постанова Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 8/471-23/1 (917/914/22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/121104403 86.          За змістом ч. 1, 2, 4 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську ді...

 Постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 160/3343/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/120036455 ...суди попередніх інстанцій не дослідили надану позивачем первинну документацію на предмет можливості ідентифікувати фактичну поставку нафтопродуктів з урахуванням його специфіки, що вимагає дотримання особливих умов зберігання, перевезення та обліку, зокрема у порядку вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496. Так, з метою дослідження фактичного виконання розглядуваних господарських операцій необхідно аналізувати яким чином транспортувався товар (зокрема пункти навантаження та розвантаження), де зберігався, в тому числі наявність у контра...

 Постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 806/1899/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/119972283 Згідно   зі статтею 1 Закону України від 14.01.2000 №1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» до неякісної та небезпечної продукції відноситься, зокрема: продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився; продукція, яка не відповідає обов`язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів щодо її безпеки для життя і здоров`я людини, майна і довкілля. Відповідно ж до статті 5 цього Закону неякісна та небезпечна продукція підлягає обов`язковому вилученню з обігу. Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Тобто, товарно-матеріальні цінності зі строком використ...

Постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 300/2896/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/119972227 Суд звертає увагу, що у податковому законодавстві сформовано так звану «презумпцію ринкової ціни угоди», відповідно до якої сформована договірними сторонами ціна буде вважатися ринковою, допоки її невідповідність не буде доведено у встановленому порядку. Сформульована у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України презумпція ринкової ціни угоди може бути спростована особою, яка вважає рівень договірної ціни нижчим за ринковий, і саме ця особа (у спірному випадку - контролюючий орган) має довести невідповідність ціни договору рівню ринкових цін. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, щo тягар дoказування невідповідності договірних цін рівню ринкових пoкладається саме на кoнтрoлюючий oрган, oскільки позивач декларує такі ціни у відповідних первинних документах, які надаються на перевірку контролюючому органу. Зі свого боку, податковий орган у разі вини...

У Постанові Верховного Суду від 19.03.2024 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/117974678 ) проаналізовано сферу застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19 щодо зобовязань, що виникають з неузгодженого податкового зобов'язання: " Відносно покликань відповідача в касаційній скарзі на неврахуванні судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини у справі № 904/1693/19 стосувалися заявлення грошових вимог кредитора до боржника, відносно якого розпочато провадження у справі про банкрутство. У зазначеній справі контролюючий орган звернувся до господарського суду із заявою в порядку статті 23 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», включивши до складу заявлених вимог як вимоги за узг...

Постанова Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 826/14931/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/111470066 Відповідно до пункту 2 частини першої та частини четвертої статті 433 Цивільного кодексу України об`єктами авторського права є твори, зокрема, комп`ютерні програми. Комп`ютерні програми охороняються як літературні твори. Згідно із частиною першою статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій ...