Перейти до основного вмісту

ВС: неузгоджене податкове зобов'язання в контексті Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

У Постанові Верховного Суду від 19.03.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117974678) проаналізовано сферу застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19 щодо зобовязань, що виникають з неузгодженого податкового зобов'язання:

"Відносно покликань відповідача в касаційній скарзі на неврахуванні судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини у справі № 904/1693/19 стосувалися заявлення грошових вимог кредитора до боржника, відносно якого розпочато провадження у справі про банкрутство.

У зазначеній справі контролюючий орган звернувся до господарського суду із заявою в порядку статті 23 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», включивши до складу заявлених вимог як вимоги за узгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 24  586  774,07 грн, так і вимоги за неузгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 500  571  619,17 грн (податкові повідомлення-рішення, якими боржнику визначено цю суму зобов`язань, є предметом судового розгляду).

Розглядаючи спірні правовідносини, Велика Палата Верховного Суду, зокрема у дійшла висновку, що аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону № 2343-XII.

Відповідно ж до частини другої статті 25 Закону № 2343-XII у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування Закон № 2343-XII не містить.

Отже вказані висновки Велика Палата Верховного Суду сформувала відносно неузгодженого зобов`язання саме в ракурсі можливості його врахування при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Правовідносини, відносно яких сформульовано зазначені висновки є специфічними, вузькоспрямованими та регулюються окремим законом, а саме Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому наведені вище висновки не можуть бути поширеними на правовідносини, що безпосередньо регулюються нормами Податкового кодексу України (податкового законодавства)".

Популярні дописи з цього блогу

Обгрунтування розміру упущеної вигоди: критерії, визначені Верховним Судом

Традиційне джерело невизначеності при доведенні розміру упущеної вигоди Судові експертизи з визначення розміру упущеної вигоди відносяться до категорії найменш врегульованих як нормативно, так і методологічно. Як наслідок, відмови суддів від визнання належними доказами висновків експертів щодо розміру упущеної вигоди трапляються частіше, ніж їх прийняття та оцінка у сукупності з іншими доказами. Як правило, позиція судів щодо вимог до обрахунку позивачами та експертами упущеної вигоди традиційно обмежується наступним (приклад з Постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № № 918/1131/20): " Упущена вигода (неодержаний дохід) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей) , якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть ...  базув

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо

Міноритарний акціонер - переміг! Разом із нашою експертизою 😎

Експертизи з визначення ринкової вартості акцій, які були викуплені у міноритарних акціонерів за ціною нижче ринкової, надзвичайно не подобаються впливовим мажоритарним власникам акцій. Намагаючись спростувати висновки виконаних на замовлення міноритарних акціонерів експертиз, мажоритарії вдаються до будь-яких інструментів: саботують проведення призначених судом експертиз, ініціюють дисциплінарні стягнення щодо експертів, приховують необхідні для повного і всебічного розгляду справи документи, докладають зусиль для затягування строків розгляду справи. Усі зазначені інструменти були використані відповідачем ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" у спорі з міноритарним акціонером з метою приховування дійсної ринкової вартості акцій товариства та спростування висновків експертизи щодо встановлення ринкової вартості акцій, виконаної експертами ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ". У липні 2017 року міноритарний акціонер ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія&qu

ВС: доказування фіктивності операцій

Постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 826/15649/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/117022754 Слід також звернути увагу і на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, якою відступлено від висновку Верховного Суду України щодо поширення на податкові правовідносини норму статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та визнано необґрунтованим висновок Верховного суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у з

ТОВ "ВІВА ДЕКОР" довело відсутність податкових порушень при оподаткуванні контрольованих операцій

Наші вітання ТОВ "Віва Декор", одному з провідних українських виробників шпалер, яке відстояло у суді правильність визначення податкових зобов'язань у контрольованих операціях ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/114561631 ) 👍. Пишаємось, що наша судова експертиза стала одним з вагомих доказів на обгрунтування правової позиції платника податків. Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у  Постанові від 18.10.2023 у справі №  300/913/20 зазначив: " колегія суддів враховує, що у справі наявний висновок експерта Педь І.В. від 17.07.2020 року №1041/44101, відповідно до якого документально не підтверджується висновок Акта перевірки про відсутність підстав для визнання діяльності ТОВ «Віва Декор» сезонною та, як наслідок, про безпідставність використання для розрахунку показника чистої рентабельності ТОВ «Віва Декор» за 2013 і 2015 роки даних  потенційно зіставних компаній за 12 місяців, і який взятий до уваги судом першої інстанції. На спростування висновку експерт