Перейти до основного вмісту

ВС: неузгоджене податкове зобов'язання в контексті Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

У Постанові Верховного Суду від 19.03.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117974678) проаналізовано сферу застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19 щодо зобовязань, що виникають з неузгодженого податкового зобов'язання:

"Відносно покликань відповідача в касаційній скарзі на неврахуванні судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини у справі № 904/1693/19 стосувалися заявлення грошових вимог кредитора до боржника, відносно якого розпочато провадження у справі про банкрутство.

У зазначеній справі контролюючий орган звернувся до господарського суду із заявою в порядку статті 23 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», включивши до складу заявлених вимог як вимоги за узгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 24  586  774,07 грн, так і вимоги за неузгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 500  571  619,17 грн (податкові повідомлення-рішення, якими боржнику визначено цю суму зобов`язань, є предметом судового розгляду).

Розглядаючи спірні правовідносини, Велика Палата Верховного Суду, зокрема у дійшла висновку, що аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону № 2343-XII.

Відповідно ж до частини другої статті 25 Закону № 2343-XII у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування Закон № 2343-XII не містить.

Отже вказані висновки Велика Палата Верховного Суду сформувала відносно неузгодженого зобов`язання саме в ракурсі можливості його врахування при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Правовідносини, відносно яких сформульовано зазначені висновки є специфічними, вузькоспрямованими та регулюються окремим законом, а саме Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому наведені вище висновки не можуть бути поширеними на правовідносини, що безпосередньо регулюються нормами Податкового кодексу України (податкового законодавства)".

Популярні дописи з цього блогу

ВС: Відшкодування витрат на проведення експертизи

  Постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 559/182/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106637627 Беручи до уваги те,  що судом першої інстанції ОСОБА_1  звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому витрати на проведення судових експертиз  в розмірі 8457,20 грн.  не підлягають стягненню з  обвинуваченого,  а покладаються на державу.   Постанова Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 910/9079/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123928416 "...згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахункі...

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо...

Судові експерти у європейському судочинстві

Європейська комісія з ефективності правосуддя (European Commission for the Efficiency of Justice – CEPEJ) у 2014 році випустила «Звіт про європейські судові системи: ефективність та якість правосуддя». Розділ 15 "Судові експерти" ("Judicial experts") звіту присвячено порівняльному аналізу підходів до експертного забезпечення правосуддя у країнах – членах Ради Європи.  Хоча за результатами аналізу була встановлена відсутність певного сформованого консенсусу чи єдиного європейського стандарту щодо процесуального статусу судового експерта, за результатами дослідження CEPEJ змогла виокремити три типи судових експертів, присутніх у європейських системах правосуддя: технічні експерти ( technical experts), що залучаються суддями у разі необхідності застосування наукових та технічних знань для вирішення питань щодо встановлення фактичних обставин справи (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, призначені судом); можливість їх залучення передбачена ...

Команда ARZINGER забезпечила клієнту повернення ПДВ на 53 млн. Пишаємося експертною причетністю до перемоги 😎

Щиро вітаємо команду Arzinger з остаточною перемогою у відстоюванні інтересів ТОВ «СІТРАС УКРАЇНА» в процесі судового оскарження податкового повідомлення-рішення, яким Клієнту було відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на понад 53 млн грн. Завдяки розробленій та ефективно реалізованій стратегії захисту суди всіх трьох інстанцій підтримали доводи адвокатів Arzinger щодо відсутності в діях Клієнта порушень податкового законодавства. Додатково, адвокати Arzinger забезпечили фактичне отримання Клієнтом усієї суми бюджетного відшкодування ПДВ. На підтримку розробленої стратегії захисту адвокатами Arzinger було надано до суду висновок експертів ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ". У Постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 640/11775/20, при оцінці доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій, серед іншого, наголошено: " Необхідно зазначити, що суди попередніх інстанцій досліджували також висновок експерта №1041/44301, ск...

ВС: Відхилення експертизи судом має бути мотивованим

Слабке місце багатьох судових рішень - немотивоване відхилення висновків експертів. Верховний Суд у Постанові від 31.10.2022 у справі № 640/10102/19 наголосив на неприпустимості їх безпідставного відхилення: " Позивачка в касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова не містить конкретного посилання на те, в якій частині висновок експерта суперечить іншим доказам, та в чому полягають сумніви суду в його правильності та достовірності. При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив, що саме мав підтвердити експерт та які неточності мали місце у висновку і могли бути усунуті шляхом надання усних пояснень в судовому засіданні. Верховний Суд вважає, що відхилення судом апеляційної інстанції висновку експерта - доказу, який ґрунтується на спеціальних знаннях, необхідних для правильного розгляду справи, без належного мотивування причин цього, обмежившись лише посиланням на його суперечність іншим обставинам справ, не відповідає правилам оцінки доказів за ...