Постанова Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 8/471-23/1 (917/914/22)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121104403
86. За змістом ч. 1, 2, 4 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
87. Таким чином, "право господарського віддання" не є тотожним поняттю - права власності, оскільки перше є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб`єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником майна залишається держава або відповідна територіальна громада (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/12461/18, від 10.10.2019 у справі № 918/376/17, від 12.02.2020 у справі № 923/223/19).
88. Згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
89. Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
90. Водночас власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Звідси власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання його іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб`єктів.
91. Тобто майно може перебувати в особи на праві господарського відання доки воно не знадобиться власнику, який сам розпоряджається своїм правом стосовно його безоплатної передачі. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 19.04.2023 у справі № 921/64/22, від 27.06.2023 у cправі № 904/1667/22.
92. У постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 923/321/18 викладено правовий висновок, що за змістом положень статті 136 ГК України, статей 2, 172, 327 321, 392 ЦК України, статей 78, 136, 145, 147 ГК України і статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" єдиним легітимним суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада в особі відповідної місцевої ради, але аж ніяк не комунальне підприємство, за яким власник лише закріплює комунальне майно на праві господарського відання.