Перейти до основного вмісту

ВС: Презумпція ринкової ціни угоди

Постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 300/2896/22

Суд звертає увагу, що у податковому законодавстві сформовано так звану «презумпцію ринкової ціни угоди», відповідно до якої сформована договірними сторонами ціна буде вважатися ринковою, допоки її невідповідність не буде доведено у встановленому порядку.

Сформульована у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України презумпція ринкової ціни угоди може бути спростована особою, яка вважає рівень договірної ціни нижчим за ринковий, і саме ця особа (у спірному випадку - контролюючий орган) має довести невідповідність ціни договору рівню ринкових цін.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, щo тягар дoказування невідповідності договірних цін рівню ринкових пoкладається саме на кoнтрoлюючий oрган, oскільки позивач декларує такі ціни у відповідних первинних документах, які надаються на перевірку контролюючому органу.

Зі свого боку, податковий орган у разі виникнення сумнівів щодо відповідності визначених у договорі цін рівню ринкових має право звернутися до уповноважених державних органів за інформацією про рівень ринкових цін.


Постанова Верховного Суду від 26.07.2024 у справі № 592/7729/18

https://reyestr.court.gov.ua/Review/120112149

78. За наявності спору між спадкоємицею та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, спадкоємиця має право вимагати проведення з нею розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна підприємства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у підприємстві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією підприємства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (до подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14).

Популярні дописи з цього блогу

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо...

ВС: Відшкодування витрат на проведення експертизи

  Постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 559/182/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106637627 Беручи до уваги те,  що судом першої інстанції ОСОБА_1  звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому витрати на проведення судових експертиз  в розмірі 8457,20 грн.  не підлягають стягненню з  обвинуваченого,  а покладаються на державу.   Постанова Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 910/9079/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/123928416 "...згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахункі...

Судові експерти у європейському судочинстві

Європейська комісія з ефективності правосуддя (European Commission for the Efficiency of Justice – CEPEJ) у 2014 році випустила «Звіт про європейські судові системи: ефективність та якість правосуддя». Розділ 15 "Судові експерти" ("Judicial experts") звіту присвячено порівняльному аналізу підходів до експертного забезпечення правосуддя у країнах – членах Ради Європи.  Хоча за результатами аналізу була встановлена відсутність певного сформованого консенсусу чи єдиного європейського стандарту щодо процесуального статусу судового експерта, за результатами дослідження CEPEJ змогла виокремити три типи судових експертів, присутніх у європейських системах правосуддя: технічні експерти ( technical experts), що залучаються суддями у разі необхідності застосування наукових та технічних знань для вирішення питань щодо встановлення фактичних обставин справи (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, призначені судом); можливість їх залучення передбачена ...

ВС: пільги з податку на нерухоме майно для будівель промисловості

Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 826/1878/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106963096 "Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За правилами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не віднесено до об'єктів оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (підпункт «є»); будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (підпункт «ж»). Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавець ключовим критерієм обрав функ...

ВС: Відхилення експертизи судом має бути мотивованим

Слабке місце багатьох судових рішень - немотивоване відхилення висновків експертів. Верховний Суд у Постанові від 31.10.2022 у справі № 640/10102/19 наголосив на неприпустимості їх безпідставного відхилення: " Позивачка в касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова не містить конкретного посилання на те, в якій частині висновок експерта суперечить іншим доказам, та в чому полягають сумніви суду в його правильності та достовірності. При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив, що саме мав підтвердити експерт та які неточності мали місце у висновку і могли бути усунуті шляхом надання усних пояснень в судовому засіданні. Верховний Суд вважає, що відхилення судом апеляційної інстанції висновку експерта - доказу, який ґрунтується на спеціальних знаннях, необхідних для правильного розгляду справи, без належного мотивування причин цього, обмежившись лише посиланням на його суперечність іншим обставинам справ, не відповідає правилам оцінки доказів за ...