Перейти до основного вмісту

Судові експерти у європейському судочинстві

Європейська комісія з ефективності правосуддя (European Commission for the Efficiency of Justice – CEPEJ) у 2014 році випустила «Звіт про європейські судові системи: ефективність та якість правосуддя».
Розділ 15 "Судові експерти" ("Judicial experts") звіту присвячено порівняльному аналізу підходів до експертного забезпечення правосуддя у країнах – членах Ради Європи. 
Хоча за результатами аналізу була встановлена відсутність певного сформованого консенсусу чи єдиного європейського стандарту щодо процесуального статусу судового експерта, за результатами дослідження CEPEJ змогла виокремити три типи судових експертів, присутніх у європейських системах правосуддя:
  • технічні експерти (technical experts), що залучаються суддями у разі необхідності застосування наукових та технічних знань для вирішення питань щодо встановлення фактичних обставин справи (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, призначені судом); можливість їх залучення передбачена законодавством 26 країн;
  • експерти-свідки (expert-witnesses), яких залучають сторони справи для використання їх експертних знань при обґрунтуванні своєї позиції (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, що залучаються сторонами) – передбачені законодавством 20 країн;
  • експерти з питань права (law experts), що консультують суддів у специфічних питаннях права або надають юридичну підтримку суддям протягом судового процесу, не беручи при цьому участь у винесенні рішення – передбачені законодавством 6 країн (Німеччина, Естонія, Греція, Мальта, Нідерланди та Польща).
У Великобританії (яка на час дослідження ще була членом ЄС) можливість залучення експертів-свідків та технічних експертів закріплена законодавством Англії та Уельсу, тоді як у Північній Ірландії перебачено залучення лише експертів-свідків, а у Шотландії  поняття «судовий експерт» не використовують взагалі.
Підсумовуючи, переважною більшістю країн ЄС передбачена можливість залучення як технічних експертів, так і експертів-свідків. У 6 країнах судами залучаються лише технічні експерти (Франція, Люксембург, Португалія, Словенія, Болгарія та Хорватія). В одному регіоні – Північній Ірландії, що в минулому входив до ЄС. передбачено використання лише експертів-свідків, і ще в одному регіоні – Шотландії інститут судових експертів не передбачений взагалі.
Слід уточнити, що відсутність у Шотландії такого особливого учасника процесу,  як "судовий експерт", не означає неможливість залучення у процес осіб, які володіють спеціальними знаннями. Однак такі особи (так звані "обізнані свідки" - "skilled witnesses") не мають особливого процесуального статусу, їх звіти не належать до окремого виду доказів і не є обов'язковими для складання, права і обов'язки обізнаних свідків такі ж, як і у інших свідків, а експертні висновки надаються під час усного допиту (навіть якщо попередньо складався експертний звіт). Через це можливі ситуації, що викликаний на допит "обізнаний свідок" може до початку допиту взагалі не мати жодного уявлення, з яких саме причин та підстав його викликали до суду.
Звісно ж, за проміжок часу між періодом дослідження CEPEJ та цією публікацією могли відбутися певні зміни у підходах окремих країн ЄС до залучення судових експертів. Про які, за наявності інформації, обов'язково поінформую))).

Джерела: 

https://rm.coe.int/cepej-report-on-european-judicial-systems-edition-2014-2012-data-effic/16807882a1 

https://www.compasschambers.com/perch/resources/expertwitnessseminarhandout.pdf



Популярні дописи з цього блогу

Обгрунтування розміру упущеної вигоди: критерії, визначені Верховним Судом

Традиційне джерело невизначеності при доведенні розміру упущеної вигоди Судові експертизи з визначення розміру упущеної вигоди відносяться до категорії найменш врегульованих як нормативно, так і методологічно. Як наслідок, відмови суддів від визнання належними доказами висновків експертів щодо розміру упущеної вигоди трапляються частіше, ніж їх прийняття та оцінка у сукупності з іншими доказами. Як правило, позиція судів щодо вимог до обрахунку позивачами та експертами упущеної вигоди традиційно обмежується наступним (приклад з Постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № № 918/1131/20): " Упущена вигода (неодержаний дохід) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей) , якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть ...  базув

"Документ за пiдписом вiд iменi..." або "Дрiбницi мають значення"

Вчора була на допиті у суді щодо експертизи, виконаної на запит адвоката одного з підозрюваних. Всього підозрюваних по справі - двоє. Суть справи з точки зору прокурорів наступна: направлення певною посадовою особою листа з недостовірним змістом до фінансової установи спричинило прийняття рішення про передчасне перерахування кредитних коштів підряднику, а потім, за ланцюгом, субпідряднику, який їх витратив не на цілі проекту, для фінансування якого надавався кредит. Чим було спричинено збитки позичальнику. Питання на експертизу було поставлене досить типове щодо документальної перевірки розміру збитків. У дослідницькій частині складеного мною висновку експерта мало місце неодноразове посилання на сам лист. Характеризуючи його реквізити, я зазначала "підписаний від імені ____ (ПІБ)". В одному ж місці було зазначено простіше: "лист, підписаний ____(ПІБ)". В результаті під час допиту ми витратили хвилин 15 для того, щоб я старанно підтвердила і переконала адвоката іншо

Міноритарний акціонер - переміг! Разом із нашою експертизою 😎

Експертизи з визначення ринкової вартості акцій, які були викуплені у міноритарних акціонерів за ціною нижче ринкової, надзвичайно не подобаються впливовим мажоритарним власникам акцій. Намагаючись спростувати висновки виконаних на замовлення міноритарних акціонерів експертиз, мажоритарії вдаються до будь-яких інструментів: саботують проведення призначених судом експертиз, ініціюють дисциплінарні стягнення щодо експертів, приховують необхідні для повного і всебічного розгляду справи документи, докладають зусиль для затягування строків розгляду справи. Усі зазначені інструменти були використані відповідачем ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" у спорі з міноритарним акціонером з метою приховування дійсної ринкової вартості акцій товариства та спростування висновків експертизи щодо встановлення ринкової вартості акцій, виконаної експертами ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ". У липні 2017 року міноритарний акціонер ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія&qu

ВС: доказування фіктивності операцій

Постанова Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 826/15649/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/117022754 Слід також звернути увагу і на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, якою відступлено від висновку Верховного Суду України щодо поширення на податкові правовідносини норму статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та визнано необґрунтованим висновок Верховного суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у з

ТОВ "ВІВА ДЕКОР" довело відсутність податкових порушень при оподаткуванні контрольованих операцій

Наші вітання ТОВ "Віва Декор", одному з провідних українських виробників шпалер, яке відстояло у суді правильність визначення податкових зобов'язань у контрольованих операціях ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/114561631 ) 👍. Пишаємось, що наша судова експертиза стала одним з вагомих доказів на обгрунтування правової позиції платника податків. Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у  Постанові від 18.10.2023 у справі №  300/913/20 зазначив: " колегія суддів враховує, що у справі наявний висновок експерта Педь І.В. від 17.07.2020 року №1041/44101, відповідно до якого документально не підтверджується висновок Акта перевірки про відсутність підстав для визнання діяльності ТОВ «Віва Декор» сезонною та, як наслідок, про безпідставність використання для розрахунку показника чистої рентабельності ТОВ «Віва Декор» за 2013 і 2015 роки даних  потенційно зіставних компаній за 12 місяців, і який взятий до уваги судом першої інстанції. На спростування висновку експерт