Європейська комісія з ефективності правосуддя (European Commission for the Efficiency of Justice – CEPEJ) у 2014 році випустила «Звіт про європейські судові системи: ефективність та якість правосуддя».
Хоча за результатами аналізу була встановлена відсутність певного сформованого консенсусу чи єдиного європейського стандарту щодо процесуального статусу судового експерта, за результатами дослідження CEPEJ змогла виокремити три типи судових експертів, присутніх у європейських системах правосуддя:
- технічні експерти (technical experts), що залучаються суддями у разі необхідності застосування наукових та технічних знань для вирішення питань щодо встановлення фактичних обставин справи (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, призначені судом); можливість їх залучення передбачена законодавством 26 країн;
- експерти-свідки (expert-witnesses), яких залучають сторони справи для використання їх експертних знань при обґрунтуванні своєї позиції (у розумінні українського процесуального законодавства – експерти, що залучаються сторонами) – передбачені законодавством 20 країн;
- експерти з питань права (law experts), що консультують суддів у специфічних питаннях права або надають юридичну підтримку суддям протягом судового процесу, не беручи при цьому участь у винесенні рішення – передбачені законодавством 6 країн (Німеччина, Естонія, Греція, Мальта, Нідерланди та Польща).
У Великобританії (яка на час дослідження ще була членом ЄС) можливість залучення експертів-свідків та технічних експертів закріплена законодавством Англії та Уельсу, тоді як у Північній Ірландії перебачено залучення лише експертів-свідків, а у Шотландії поняття «судовий експерт» не використовують взагалі.
Підсумовуючи, переважною більшістю країн ЄС передбачена можливість залучення як технічних експертів, так і експертів-свідків. У 6 країнах судами залучаються лише технічні експерти (Франція, Люксембург, Португалія, Словенія, Болгарія та Хорватія). В одному регіоні – Північній Ірландії, що в минулому входив до ЄС. передбачено використання лише експертів-свідків, і ще в одному регіоні – Шотландії інститут судових експертів не передбачений взагалі.
Слід уточнити, що відсутність у Шотландії такого особливого учасника процесу, як "судовий експерт", не означає неможливість залучення у процес осіб, які володіють спеціальними знаннями. Однак такі особи (так звані "обізнані свідки" - "skilled witnesses") не мають особливого процесуального статусу, їх звіти не належать до окремого виду доказів і не є обов'язковими для складання, права і обов'язки обізнаних свідків такі ж, як і у інших свідків, а експертні висновки надаються під час усного допиту (навіть якщо попередньо складався експертний звіт). Через це можливі ситуації, що викликаний на допит "обізнаний свідок" може до початку допиту взагалі не мати жодного уявлення, з яких саме причин та підстав його викликали до суду.
Звісно ж, за проміжок часу між періодом дослідження CEPEJ та цією публікацією могли відбутися певні зміни у підходах окремих країн ЄС до залучення судових експертів. Про які, за наявності інформації, обов'язково поінформую))).
Джерела:
https://rm.coe.int/cepej-report-on-european-judicial-systems-edition-2014-2012-data-effic/16807882a1
https://www.compasschambers.com/perch/resources/expertwitnessseminarhandout.pdf